Блог
Боротьбі з книжковим піратством заважає повільна процедура скарг у Google і законодавча прогалина
Голова Правління Української видавничої асоціації Артем Біденко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» пояснив, на чому базується оцінка, що майже третина книжкового ринку в Україні є піратською продукцією і чому головною перешкодою для боротьби з нею залишається повільність механізму скарг у Google.
За словами Артема Біденка, оцінка є суб’єктивною і базується на так званому шелф-тесті: на маркетплейсах видно, де офіційне видання, а де обкладинка книжки популярного автора взагалі не містить назви видавництва. Додатковий орієнтир – ціна: коли Google показує різні магазини з однією й тією самою книжкою, і за вартістю часто можна визначити підробку.
«Ми розуміємо, що електронний формат доступніший, його більше, і скачати можна фактично все. Але боротися з цим в умовах українського законодавства досить складно. В той же час, паперових піратських копій офіційних книжок дуже багато, і саме це є для нас ключовою проблемою сьогодні. Коли ми її подолаємо, тоді зможемо говорити про боротьбу з електронним піратство», – каже голова Правління УВА.
Він пояснює, що в точках продажу репринтів на ринках у Києві та інших містах торгівля піратськими копіями триває практично без наслідків. За словами Артема Біденка, тут заважає саме законодавство: щоб зафіксувати порушення прав інтелектуальної власності, потрібно довести завдану шкоду, а з недорогими книжками зробити це складно.
У результаті типовий сценарій виглядає так: приїжджає поліція, продавець каже: «не знали, більше не будемо» – а оскільки шкоду не доведено, реальних наслідків немає.
Попри це, окремі видавництва все ж домагаються результату через суд. Найуспішніші кейси – у тих, хто працює з методичною, педагогічною літературою чи дорогими підручниками: там і вартість вища, і довести шкоду простіше.
Президент УВА наголошує, що одна з ключових причин поширення піратства в Україні – це сама пошукова видача Google, яка показує нелегальний контент. З маркетплейсами на кшталт Rozetka, Prom чи OLX асоціація співпрацює ефективно – коли туди надсилають посилання на піратські товари, їх одразу блокують. З Google така схема не працює.
Хоча в Google з 2018 року діє стратегія боротьби з піратством і є форма скарги, на практиці вона працює дуже повільно – Артем Біденко особисто подав дві скарги у лютому, щоб перевірити систему, а відповідь отримав лише в червні.
Пропозиція Асоціації – щоб Google визначив для України довірені платформи (індустріальну асоціацію, міністерство чи іншу структуру), яким надасть можливість блокувати не окремі посилання, а цілі піратські ресурси, – так, як це вже працює у Франції та Великій Британії.
Керівниця Google Україна Тетяна Лукинюк, за словами Артема Біденка, відповіла, що компанія працює лише з міністерствами, і для впровадження ініціативи потрібне офіційне звернення саме від них. Звернення до Мінкультури таки надіслали, однак у відповідь профільна заступниця міністерки Богдана Лаюк лише запевнила, що міністерство працює над питанням, – без конкретики щодо подальших кроків.
«Ось річ, для якої не потрібні державні кошти. Треба лише написати листа в Google, домовитися про цю платформу – і всі будуть у виграші. Причому жодних заперечень з боку Google немає: це їхня стратегія, і жодних складнощів із реалізацією немає», – пояснює Артем Біденко.
Водночас ініціативу підтримали Український інститут книги й Український національний офіс інтелектуальної власності, які долучилися до обговорення проблеми піратства під час «Книжкового Арсеналу».
Нагадаємо, Українська видавнича асоціація напрацювала власні алгоритми у боротьбі з піратством.