Книжкова палата України проаналізувала ключові тенденції світового книжкового ринку

 Книжкова палата України оприлюднила огляд статистики книговидання та книжкових ринків провідних країн світу за 2025 рік. Дані свідчать про суттєві відмінності в тенденціях розвитку: на тлі уповільнення продажів у частині європейських країн США переживають небувалий сплеск кількості видань, а державна політика підтримки читання у скандинавських країнах сприяє зростанню інтересу до друкованої книги.

 У США 2025 року було зареєстровано понад 4 млн назв книг із ISBN, що на 32,5% більше, ніж роком раніше. Традиційні видавництва випустили 642 242 назви. За оцінками Bowker, стрімке зростання зумовлене розвитком самвидаву, зокрема на платформі Amazon, та активним використанням інструментів штучного інтелекту для створення контенту, особливо у сегментах нонфікшну й літератури про подорожей.

У Франції вийшло 106 642 книги, а загальна кількість релізів разом із перевиданнями зросла на 1%. Водночас комерційний ринок реалізував 419,6 млн примірників, зафіксувавши спад продажів у межах загальноєвропейського тренду.

Німецький ринок зберіг відносний оптимізм: кількість перших видань становила близько 57–58 тис. назв. Для порівняння, у 2024 році їх було 58 346. Попри це, комерційний сегмент зазнав скорочення: обсяг ринку зменшився на 4,9%.

В Італії було продано 99,5 млн друкованих книжок. Падіння комерційних продажів склало 3%, що частково пов’язують зі скороченням державних субсидій для молоді. Натомість ринок електронних видань продемонстрував зростання на 2,4%.

На цьому тлі скандинавські країни показали протилежну динаміку. У Швеції у 2025 році зафіксовано рекордні 19 260 назв друкованих книг: кількість паперових видань зросла на 16%. Комерційний сектор випустив 7 852 нові назви, що на 11,1% більше, ніж роком раніше. Одним із чинників такого зростання стало державне фінансування: уряд спрямував 480 млн шведських крон на забезпечення шкіл друкованими книжками, прагнучи уникнути надмірної цифровізації дитячого читання.

У Данії вийшло близько 9,1–9,3 тис. нових фізичних видань, а продажі сягнули майже 9 млн примірників. Важливим кроком стало повне скасування у серпні 2025 року 25-відсоткового ПДВ на книжкову продукцію.

У Норвегії в активному обігу перебувало 50 700 унікальних назв книг, а читачі придбали 7,9 млн примірників – на 8% більше, ніж у 2024 році, що стало найкращим результатом із 2021 року. Загальний випуск книг досяг 14,1 млн примірників (+5%), що є рекордом від часу оновлення системи статистичного обліку у 2008 році. Із них 8,3 млн примірників припало на літературу для дітей та молоді, де зростання склало 7,2%. Водночас норвезькі бібліотеки зафіксували понад 28 млн відвідувань за рік.

Оприлюднені дані свідчать, що державна підтримка читання та цілеспрямована культурна політика можуть суттєво впливати на розвиток книжкового ринку навіть в умовах загального економічного сповільнення.