Книжковий ринок, Публікації

Три кроки, які можуть оживити книжковий ринок

Керівник Української видавничої асоціації Артем Біденко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» назвав конкретні інструменти, які, на його думку, здатні здешевити книжки та підтримати читання в Україні – без очікування на масштабні законодавчі зміни.

Артем Біденко описує два можливі шляхи розвитку ринку. 

Перший – якщо нічого не змінювати: тривала стагнація, цінові війни та війни знижок, подорожчання книжок і зростання частки нелегального контенту. У підсумку, коли війна закінчиться, на ринок можуть зайти великі міжнародні холдинги на кшталт Amazon чи Penguin Books, які скуплять активи за безцінь і встановлять власні правила – а це загрожує знищенням незалежних видавців.

Другий сценарій – державна підтримка галузі за прикладом Британії, Фінляндії чи Польщі, де держава свідомо допомагає книговиданню розвивати читання, освіту і грамотність.

Один із конкретних інструментів здешевлення, на думку Артема Біденка, не потребує значних бюджетів. Він наводить приклад США часів Другої світової війни, коли держава закуповувала книжки для армії. За його оцінкою, навіть 50 млн грн на рік – мізерна частка оборонного бюджету – дозволили б закуповувати книжки накладами 10–20 тисяч примірників, що одразу вплинуло б на собівартість і ціну для звичайного покупця.

Другий напрямок – модернізація мережі бібліотек, яких в Україні сьогодні від 12 до 14 тисяч. За словами Артема Біденка, реальна потреба – 3–4 тисячі, але вони мають перетворитися на повноцінні культурні хаби: де важливі не лише книжки, а й грамотність, спілкування, соціалізація – за прикладом світової практики.

Голова Правління УВА визнає, що реформа буде болісною – частина бібліотек закриється, а близько 80% сьогоднішнього бібліотечного фонду залишається радянським – його швидко не заміниш. Втім, він наголошує, що саме зараз, під час війни, коли влада має важелі для рішучих і болючих реформ, їх варто провести.

– Держава не може потягнути все. І завдання – зробити це максимально обережно та дати якісь інструменти заміщення. Тобто якщо немає бібліотеки у вашому селі, то мають бути інструменти, щоб ви могли завантажити щось і читати у себе на телефоні, наприклад, через цифрову бібліотеку. Є хороше рішення – мобільні бібліотеки, про які також говорить Український інститут книги: коли бусики їздитимуть по селах, буде такий собі букшерінг, – каже Артем Біденко.

Третій елемент – узагальнена державна кампанія популяризації читання, під яку можна об’єднати вже наявні ініціативи: «єКнигу», кешбек на книжки, «Зимову підтримку». За задумом асоціації, до кампанії могли б долучитися відомі публічні особи, зокрема Перша леді, а також іноземні партнери. Голова Правління УВА наводить приклади подібних програм у Польщі («Тато теж читає») і Британії («Go All In»). Відповідний проєкт УВА вже пропонувала Міністерству культури, однак поки що – без відповіді.

Читайте інтерв’ю повністю на сайті «Інтерфакс-Україна».