Книжкове піратство в Україні-2026: як одне видання з Почайни вивело на банкіра, представників політичних партій – і на видавництво, яке 18 років працює в тіні

Українська буктокерка Анєв провела ґрунтовне розслідування книжкового піратства: пройшла Почайну, особисто замовила піратську книгу, простежила гроші, реєстри й адреси – і вийшла на полтавське видавництво, чий співвласник балотувався до облради від «Слуги Народу», другий співвласник входить до регіональної ради від «Європейської Солідарності», а їхня бухгалтерка свого часу йшла від «Радикальної партії».

Чоловік керівниці цього видавництва – директор Полтавської обласної дирекції «Укргазбанку». А юридична адреса видавництва збігається з адресою компанії, яка фігурує в кримінальній справі про розкрадання активів мережі перукарень.

Це реальна мережа, яка 18 років друкує піратські книжки в Україні і пише на них «Кишинів, Молдова», щоб уникнути юридичної відповідальності.

Розповідаємо по порядку.

Почайна: занепалий книжковий ринок

Колись головний книжковий ринок Києва. Сьогодні більшість простору закрита, а решта продає одне з трьох:

• російськомовні книжки, видані ще до 2022;
• піратські репринти українською з машинним перекладом «на туалетному папері»;
• оригінальні видання Vivat, «КСД», «Жорж», «Кондор» та інших видавництв – поряд із піратськими, наче так і треба.

Авторка розслідування пройшлася ятками і поспілкувалася з продавцями. Вони добре знають, що це піратські видання. Знають, що таке репринт. І спокійно пропонують замовити «під клієнта» те, чого немає в наявності.

Коли буктокерка ставила незручні питання, продавці помітно нервували. Власників яток вони не називають. Схоже, ніхто з них не знає всю схему цілком. Це навмисно.

Контрольна закупівля

Авторка свідомо замовила піратську книгу, щоб простежити ланцюг від оплати до доставки.

Магазин: bookstore.com.ua.

Оплата: на особисту картку Ігоря Сікори.

Підтвердження приходить у Viber від «книжкового магазину» без назви. Можливо, таких безіменних магазинів-двійників – десятки.

Підтвердження оплати надсилаєш Діані Сікорі, дружині Ігоря.

Посилку відправляє вже третя людина – ФОП Сікора Раїса Володимирівна, зареєстрована у червні 2025 року.

Три ФОПи на один родинний бізнес – це класичне дроблення доходів, щоб не вискакувати за ліміт єдиного податку. Тобто річний оборот – щонайменше сотні тисяч гривень, і це обережна оцінка.

На обкладинці отриманої книжки – фейковий ISBN і вигаданий «видавничий дім PRINT, м. Кишинів, Молдова». Переклад машинний, нелогічний.

Це та сама родина Сікор, чий сайт BookHub Держкомтелерадіо разом із СБУ заблокували. А потім блокували повторно – бо власники просто переїхали на новий домен. Офіційно це підтверджено у пресрелізах Держкомтелерадіо за 2025 рік: повторно перекривали BookHub, Leader-Books, BookMood, «Книжкову Лавку».

Інші їхні сайти-клони, що крос-референсять один одного: Knigomania, IQbook, Knigoman. Частина зареєстрована вже на нову людину – Беседіну Вікторію (Харків, у торгівлі з 2023-го).

І не тільки вони

«БукАлея» + «Ваша Книга» (Полтава) – ФОП Калініченко Наталія Анатоліївна. Піратські видання + російські книги + трохи легальних видань для прикриття.

«ТвояБук» (Мукачево) – Аріна та Давид. Серед легальних книжок ховають піратські принти. Хоча б увесь асортимент україномовний.

«Квіти для Елджернона» і Аня Трінчер

Памʼятаєте, як співачка Аня Трінчер виклала в сторіс «Квіти для Елджернона» й отримала шквал критики? Тепер ясно чому. Це було видання Sky Print – піратська книга з машинним перекладом. Sky Print засіяв своїми виробами Prom, Rozetka і безкінечність дрібних магазинчиків.

Хто ж такий цей Sky Print?

Видавництво, яке 18 років ховається на видноті

Авторка знайшла на Threads фото піратських видань із вихідними даними «Sky Print». Оформлення першої сторінки ідентичне до купленої книги – разом зі шрифтом і кернінгом. Тільки на її примірнику слово «Sky» прибрали. На сайті «Тіпографія», на «Рейтлісті» – стіни відгуків читачів про машинний переклад книжок Sky Print.

Відкриті реєстри підтверджують:

ТОВ «ВИДАВНИЦТВО СКАЙ-ПРИНТ»

ЄДРПОУ: 35359933

Зареєстроване: 15 серпня 2007-го – 18 років.

Адреса: м. Полтава, вул. Комарова, 2Б.

КВЕД 18.13: «Виготовлення друкарських форм та інших поліграфічних послуг» – тобто офсет, тобто можливість друкувати тисячі примірників щомісяця.

Статутний капітал: 300 000 грн.

Керівниця і власниця (57%): Воінова Вікторія Вікторівна.

Співвласник (43%): Заяць Вʼячеслав Миколайович.

Соцмереж нема. Сайту нормального нема. Фестивалів не відвідують. Інтервʼю не дають. 18 років. У країні, де книговидавці борються за кожен метр уваги.

У 2021 році Sky Print виграло держтендер на офсетні друкарські форми у Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка. Тобто інфраструктура для масового офсетного друку у них точно є.

Люди за «Скай-Принтом»: OSINT

Воінова Вікторія Вікторівна – керівниця Sky Print. У Facebook реєструється як Ачкасова. Це прізвище чоловіка.

Ачкасов Михайло Васильович – чоловік Воінової. Засновник Sky Print. Він же – директор Полтавської обласної дирекції АТ «Укргазбанк». Підтверджено профілем на чесно.org.

У 2020 році балотувався до Полтавської обласної ради 8-го скликання від «Слуги народу», список №27, округ 1.

Власник акцій АТ «Наталка і Петро» – підприємства, що десятиліттями фігурує в кримінальних справах про розкрадання активів мережі перукарень. Директора у фірми формально нема. Акціонери не можуть навіть законно звільнити керівника. Колишній директор виводив гроші від продажу нерухомості через сумнівні договори купівлі-продажу. Почато кримінальне провадження про перевищення повноважень (судова ухвала від 15.04.2016).

У цій справі фігурує ПрАТ «Веселка». Юридична адреса – Краматорськ, фактична – м. Полтава, вул. Комарова, 2Б. Та сама адреса, що й Sky Print.

Заяць Вʼячеслав Миколайович – співвласник Sky Print і керівник приватної фірми «КМ» – у неї свого часу були тендери з митницею і «Укргазвидобуванням». Також – член ради Полтавської територіальної організації партії «Європейська Солідарність».

Коган Наталія Іванівна – бухгалтерка Sky Print і ПрАТ «Веселка». У 2015 році балотувалася до Полтавської міської ради від «Радикальної партії».

Тобто за одним полтавським «видавництвом-привидом» одночасно стоять банкір з «Укргазбанку», кандидат від Зеленського, член ради партії Порошенка та ексрадикалка.

Чому це не закрити одним рейдом? Бо схема продумана:

1. Напис «Кишинів, Молдова» – це юридичний щит. Якби писали «Полтава» – поліція приходить, бачить офсет, форми, тираж, конфіскує обладнання, дає статтю. А «Молдова» – продавець каже «імпортував», довести зворотне можна тільки дорогою експертизою шрифтів і паперу. Її майже ніхто не призначає.

2. Запит до Молдови про неіснуюче «видавництво PRINT» іде через Генпрокуратуру. Це місяці, часто роки.

3. Маркетплейси не передають дані про піратів правоохоронцям. Знімають товар і все. Кожен видавець мусить ловити кожну позицію вручну. І тільки свої – чужі права захищати не може.

4. Ланцюг розірваний у часі і просторі: один друкує в Полтаві, другий виставляє оголошення, третій бере оплату на приватну картку, четвертий шле з іншого міста. У який відділок поліції писати заяву – незрозуміло.

5. Книжки, на які прав в Україні ще нема, піратяться в день виходу. Українські видавці потім фізично не можуть купити права на офіційний переклад – правовласник бачить, що ринок «залитий» контрафактом, і відмовляє. Так системно знищується легальний переклад як явище.

Висновок

Книжкове піратство в Україні-2026 – це не «бабусі з лотка». Це організований тіньовий сектор з банкірами, депутатами, тендерами і кримінальними справами. Питання не лише авторського права – це питання впливу. Поки чесні видавці платять податки й інвестують у переклад, інші заливають ринок «молдовським принтом» – і живуть з цього вже два десятиліття.

Книжкова Почайна існує попри те, що люди стали менше читати. Вона перетворилася на памʼятник безкарності. І всі, хто там купує «дешевшу книжку», голосує гривнею за те, щоб ця система жила далі.

І найголовніше: це розслідування – робота, яку має робити цілий редакційний відділ юристів і журналістів. Зробила одна людина. Сама. Замовила піратську книжку на свої гроші. Свідомо порушила закон, щоб зібрати докази. Опрацювала реєстри, ухвали судів, тендерні бази, листувалася з продавцями. Озвучила імена відомих людей з банків і політики – а це юридичні ризики особисто для неї.

Якщо ви читаєте це підпишіться на Анєв у TikTok / Instagram / YouTube. Перегляньте її оригінальне відео. Поставте лайк, поширте, прокоментуйте – це впливає на охоплення і це єдиний реальний спосіб тиснути на порушників.

Якщо ви журналіст – підхопіть тему, перевіряйте далі. Тут є з чого зробити цикл матеріалів.

Якщо ви читач – перевіряйте ISBN. Купуйте у видавців напряму або в перевірених мережах (Vivat, «КСД», «Лабораторія», Yakaboo, «Книголенд» і так далі). Не годуйте Почайну.

Українська книжкова культура – це не «дешевша книжка з Кишинева». Це переклади, права, оплата авторам, гонорари редакторам, гідні зарплати в індустрії.

Нагадаємо, Українська видавнича асоціація працює за новими алгоритмами у боротьбі з піратством.