Український інститут книги презентував звіт щодо стану індустрії

На зустрічі експерти обговорили динаміку розвитку книжковиго ринку України.

У ній взяли участь заступниця міністра культури Богдана Лаюк, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги Юрій Марченко, голова Правління Української видавничої асоціації Артем Біденко, президентка Української бібліотечної асоціації, а також керівники видавництв і власники книгарень.

В Українському інституті книги зібрали й систематизували фактичні дані про ринок у 2025 році. Дослідження базується на статистиці Книжкової палати, даних державних реєстрів, фінансовій звітності видавців (YouControl), аналітиці каталогу «Книжки на ринку», а також даних програм «єКнига» і «Національний кешбек» та бізнес-аналітики.

Фото — Маріанни Котик/Укрінформ

Станом на 2025 рік в Україні працює близько 390 видавців, функціонує близько 800 роздрібних точок продажу книг, діє близько 80 активних сайтів продажу книжок. 

Загальний обсяг ринку оцінюють у 8,9 млрд грн (≈214 млн дол.). За даними УІК, на ринку представлено близько 80 тисяч активних назв книг (каталог «Книжки на ринку» налічує вже 125 тисяч позицій).

Аналітика УІК фіксує, що галузь перебуває у стані стагнації:

• номінальні доходи зросли на 9%, але це відповідає рівню інфляції – тобто реального зростання немає;
• зростає кількість назв (у 2025 році випущено близько 16,2 тисячі назв), але падають середні тиражі;
• тиражі скоротилися на 1,7% (загалом стабілізувалися після падіння 2022 року, але не повернулися до довоєнних показників);
• частка підручників залишається критично високою у загальних тиражах.

Ринок залишається висококонцентрованим: 22 найбільші видавництва згенерували торік 70% загальної виручки. Великі гравці демонструють кращу фінансову стійкість, тоді як малі частіше втрачають доходи.

При цьому 54% видавців (208 компаній) показали зростання і сформували 76% усіх доходів, 46% (177 видавців) – зафіксували падіння.

Обсяг продажів у книгарнях зріс з 2,2 млрд грн у 2022 році до 4,8 млрд грн у 2025 році. Кількість суб’єктів книжкової торгівлі також збільшується, що свідчить про поступове відновлення інфраструктури.

Водночас онлайн-сегмент залишається критично важливим: лідери на кшталт Yakaboo, «Книгарня Є» генерують мільйони відвідувань щомісяця.

Дослідження показує структурну проблему попиту: лише 1% бюджету українців витрачається на дозвілля (проти 16–17% у країнах ЄС), а частота покупок залишається низькою.

Отже, головне обмеження ринку – не пропозиція, а слабкий платоспроможний попит.

Для учасників ринку ці дані означають кілька речей:

• зростання доходів без зростання тиражів – це ефект цін, а не розширення читання;
• конкуренція за читача посилюється, особливо в комерційних сегментах;
• великі гравці посилюють позиції, тоді як малим потрібні нові моделі виживання;
• роздріб і онлайн-канали залишаються ключовими точками росту.

Нині основними інструментами державної підтримки в УІК вбачають податкові пільги та регуляції (зокрема ПДВ і обмеження імпорту), грантові програми та кредитування; програми стимулювання попиту («єКнига», «ковідна тисяча» тощо), закупівлі для бібліотек, підтримку книгарень і міжнародну промоцію української книги.

Для професійної спільноти ці питання вже виходять за межі аналітики – йдеться про формування спільної позиції галузі щодо правил гри на найближчі роки.

Під час зустрічі обговорили також потребу в централізованій закупівлі книг для військових.

Заступниця міністра культури Богдана Лаюк зауважила: йдеться про те, на чому треба сфокусуватися, щоб асиметрично рости:

«Ця ідея асиметричного росту присутня у місії Міністерства оборони України і мені вона здається дуже продуктивною. Сьогодні, коли ми говоримо про українську книжку, важливо шукати нові шляхи, тому що старі не працюють».

На думку голови Правління Української видавничої асоціації Артема Біденка, для ринку хорошим асиметричним кроком може стати використання частини коштів на оборону для закупівлі книжок на потреби військових. Схожий кейс і, як наслідок, сплеск читання були у США у 50–60 роках.

«Думаю, цю дискусію можна порушувати гучно і міністерству, і нам, і Українському інституту книги – і рухатися в сторону, що це по суті оборонний бюджет держави. Насправді це будуть копійки з тих мільярдів, які витрачають на оборону. Але це дасть дуже сильний вплив на аудиторію, це дасть потужну силу видавничій галузі, – пояснив Артем Біденко.

Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй додала, що для військових потрібно видавати книги в спеціальному полегшеному форматі, адже великі видання не підходять для польових умов. Тож, імовірно, для цього потрібна спеціальна видавнича програма.