Книга на межі зникнення

Що відбувається

Українська видавнича галузь опинилася в епіцентрі ідеального шторму. До чотирьох років виживання в умовах російської агресії, знищення друкарень, накладів, логістичних ланцюжків додалися нові виклики. Війна на Близькому Сході, енергетична криза в Україні та глобальне здорожчання сировини одночасно вдарили по кожній ланці виробництва друкованої продукції. За прогнозами членів Української видавничої асоціації, вартість готової книги може додатково зрости на 20–30% вже у травні 2026 року. Але подорожчання — ще не найгірший сценарій. Існує реальна загроза дефіциту поліграфічної продукції, включаючи шкільні підручники.

Нафта: війна, яка здорожчує кожну сторінку

Конфлікт навколо Ірану спровокував найгіршу енергетичну кризу за останнє десятиліття. Для видавництв це означає ланцюгову реакцію: дорожчає пальне, дорожчає логістика, електроенергія, хімічні компоненти для фарб і клею. Дизельне пальне в Україні подорожчало понад 50% і наближається до 90 грн/л. Водночас чимало поліграфічних підприємств, особливо у Харкові та інших прифронтових містах, працюють на генераторах.

Папір: дефіцит на горизонті

Глобальний ринок целюлози увійшов у фазу турбулентності. Від початку 2026 року великі виробники оголосили про підвищення цін на целюлозу на 8–10%. Вартість листяної целюлози наближається до 1200–1300 дол. США за тонну, а європейські виробники паперу один за одним оголошують про подорожчання з квітня. Паралельно закриваються целюлозні заводи в Європі та Північній Америці — вони не витримують конкуренції з китайськими виробниками в умовах високих енерговитрат.

Для України, яка не має власного виробництва поліграфічного паперу, це означає подвійний удар: зростання світових цін накладається на подорожчання логістики та курсові коливання гривні.

Фарба, клей, плівка: хімія залежна від нафти

Поліграфічна фарба — це нафтопродукт. Її основою є мінеральні олії, органічні розчинники та смоли, виробництво яких прямо пов’язане з ціною на сиру нафту. Те саме стосується палітурного клею, ламінаційної плівки та лаків. Коли барель нафти коштує понад 100 доларів, всі ці компоненти зростають у вартості синхронно.

Інфляція та енергетичний фактор

Інфляція в Україні прискорюється: за підсумками березня 2026 року вона сягнула 7,9% у річному вимірі, а НБУ погіршив прогноз на рік до 7,5%. За оцінками FAO, Україна може продемонструвати найвище в Європі зростання продовольчих цін у 2026 році — прогнозовані 9,2%. Поліграфія, як енергоємна галузь, опиняється під особливо сильним тиском.

Триваючі перебої з електропостачанням внаслідок російських ударів по енергоінфраструктурі змушують друкарні працювати на генераторах, що додатково збільшує собівартість. В умовах, коли вартість електроенергії від генератора відчутно перевищує мережеву, кожна надрукована сторінка дорожчає.

Підручники під загрозою

Окрема небезпека — зрив друку шкільних підручників за держзамовленням. Затверджені бюджетні ціни на рівні 120–123 грн за підручник були розраховані за старими тарифами і вже не відповідають реальній собівартості виробництва. Якщо держава не перегляне калькуляцію, видавці фізично не зможуть надрукувати підручники без збитків, що означає дефіцит навчальної літератури в школах вже з вересня.

Що це означає для читача

Вартість книги складається не лише з таланту автора, а й з сотень матеріальних компонентів: паперу, фарби, енергії, логістики. Сьогодні кожен із цих компонентів зростає в ціні. Видавці опинилися між двома вогнями: піднімати ціну і втрачати читача, або тримати ціну і працювати в збиток.

Криза, яку переживає галузь, — це не просто цифри в звітах. Це питання про те, чи зможе українська дитина отримати підручник 1 вересня. Чи зможе молодий автор видати першу книгу. Чи залишиться друковане слово доступним для українців.

Українська видавнича асоціація закликає органи державної влади, професійну спільноту та медіа звернути увагу на критичний стан галузі. Без своєчасного реагування Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом поліграфічної продукції, що торкнеться не лише книжкового ринку, а й освітньої системи країни.

Саме тому Артем Біденко, голова правління УВА, візьме участь у панельній дискусії “Ціноутворення на книжковому ринку” в межах фестивалю “Книжкова країна”, який організовує Катерина Кухарчук, авторка подкасту про книжковий бізнес “Титульний аркуш”. Очільник асоціації поділиться цими та іншими цифрами та актуальною статистикою галузі – усе, щоб об’єднати зусилля представників ринку й не допустити зменшення кількості читачів та дефіциту книжкової продукції.