Видавці пропонують шляхи відновлення книжкового ринку після ударів росіян

Українські видавці Віктор Круглов, Антон Мартинов і Микола Кравченко оприлюднили у фейсбуці свої пропозиції щодо відновлення книговидавничої галузі після російських атак. Серед ідей – пільгове кредитування видавництв, розширення програми «єКнига», підтримка книгарень і бібліотек, цифровізація книжок та перехідний період для захисту ринку після завершення війни. Думки зібрало медіа «Читомо».

Пільгові кредити і стимулювання попиту

Голова наглядової ради корпорації «Ранок» Віктор Круглов запропонував три напрями підтримки: пільгове кредитування видавництв, стимулювання попиту на книжки й розвиток книжкової інфраструктури.

Він вважає за доцільне створити окрему програму пільгових кредитів для видавництв за аналогією з програмами підтримки енергонезалежності бізнесу, залучивши гарантії Європейського банку реконструкції та розвитку – на думку Круглова, ключова проблема банківського кредитування галузі полягає в тому, що книжки як застава не мають цінності для банків.

Для стимулювання попиту Віктор Круглов пропонує розширити програму «єКнига» на молодь до 25 років і батьків дітей, наголошуючи, що вибір видання в такому разі залишається за читачем, а не державою.

Він також нагадав про закон про часткову компенсацію оренди книгарням, який досі не запрацював, і зазначив, що книгарні – зокрема й у Києві – почали закриватися після невдалого зимового сезону через падіння трафіку. За попередніми оцінками Круглова, на пільгове кредитування видавництв потрібно 40–60 млн євро гарантій ЄБРР, ще 50–60 млн євро – на стимулювання попиту та 20 млн євро – на підтримку інфраструктури.

Книгарні, бібліотеки й цифровізація

Засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов частково не погодився з тезою, що розвиток книгарень здатен вирішити проблему складських залишків: на його думку, книгарня радше вирішує питання доступу до книги та формування попиту. 

Він пропонує спрямовувати державну підтримку розвитку книгарень насамперед у міста з населенням 50–200 тисяч осіб та інші невеликі населені пункти, де книжкова інфраструктура практично відсутня, а також переглянути законодавчу вимогу щодо 80% книжкового асортименту в книгарнях, аби дозволити поєднувати продаж книжок із кав’ярнями, подіями й іншими сервісами.

Функцію децентралізованого доступу до літератури, за словами Мартинова, частково можуть узяти на себе бібліотеки за умови регулярного поповнення сучасною українською та перекладною літературою. Подібну думку в коментарях висловила й директорка видавництва Vivat Юлія Орлова, наголосивши на потребі модернізації бібліотек через зростання розриву між цінами на книжки й купівельною спроможністю читачів.

Ще один напрям, який пропонує Мартинов, – цифровізація вже виданих книжок через програму цільових грантів на підготовку електронних і аудіоверсій, включно з підготовкою прав для цифрової дистрибуції. 

За його словами, розвиток цифрового контенту не потребує нових складських потужностей, але критично залежить від наявності достатньої кількості україномовного контенту – інакше українські читачі обиратимуть іноземні, зокрема російськомовні, платформи.

Перехідний період після завершення бойових дій

Співзасновник видавництва «Нора-Друк», голова правління ГО «Книжковий простір» Микола Кравченко порушив питання умов роботи книжкового ринку після завершення війни. Він припускає, що одними з перших на український ринок можуть зайти великі іноземні торговельні гравці – інтернет-магазини, маркетплейси та книжкові мережі, тоді як українські компанії опиняться у нерівних умовах через втрату складів, друкарень, накладів та оборотних коштів унаслідок атак.

За словами Миколи Кравченка, концентрація продажів у кількох великих мережах може посилити їхній вплив на умови співпраці з видавництвами – розмір знижок, відтермінування платежів, маркетингові платежі та доступ до торговельних майданчиків. 

Він не пропонує обмежувати іноземні інвестиції, однак вважає, що галузі може знадобитися перехідний період тривалістю від 1 до 3 років для відновлення друкарень, складів, книгарень й оборотного капіталу.