Українське книговидання потребує системної підтримки: підсумки засідання парламентського Комітету в Харкові 

Днями в Харкові відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, присвячене підтримці видавничої справи. Учасники обговорили наслідки російських атак на книжкову інфраструктуру, фінансову підтримку видавців і книгарень, а також забезпечення бібліотек українськими книжками.

Голова Комітету Микита Потураєв наголосив, що атаки на друкарні, склади та інші об’єкти книжкової сфери є частиною системного знищення українського культурного простору. 

За офіційними даними, станом на кінець літа – початок осені 2026 року зафіксували щонайменше 21 атаку на об’єкти книжкової галузі, а прямі збитки оцінили в 1,2–1,4 млрд грн. Унаслідок літніх обстрілів, за оцінками галузі, знищено від 10 до 13 мільйонів книжок.

Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов наголосив, що нині потрібно поширити на видавничу галузь державні програми пільгового кредитування й страхування від воєнних ризиків, а також створити міжвідомчу робочу групу, відновити фінансування шкільних бібліотек і забезпечити виконання закону про підтримку книгарень. Також він запропонував передбачити рентабельність на рівні 15% під час формування вартості підручників.

За словами заступниці міністра культури Богдани Лаюк, Європейський банк реконструкції та розвитку готовий долучитися до спеціальної програми кредитування видавничої галузі за умови проведення верифікованого дослідження її стану.

Представники книжкового ринку повідомили, що влітку продажі книжок скоротилися вдвічі. Державні закупівлі могли б підтримати видавців і друкарні, забезпечити збут продукції і зробити книжки доступнішими для читачів.

При цьому бібліотекам зараз бракує сучасних книжок. Видавець Сергій Політучий нагадав, що під час окупації росіяни завозили до бібліотек російськомовну літературу. За його словами, забезпечення бібліотечних фондів українськими виданнями залишається критично важливим.

За словами Богдани Лаюк, зараз Мінкульт працює над збільшенням фінансування програм Українського інституту книги у 2027 році. Зокрема, планують відновити закупівлі книжок для публічних і національних бібліотек – уперше з 2021 року. 

Представники поліграфічних підприємств наголосили на необхідності підтримки друкарень, які потерпають від високої вартості сировини, оподаткування та перебоїв з електропостачанням. Серед пропозицій – пільги на імпорт паперу, фарб, друкарських пластин та інших матеріалів.

Учасники обговорили й державну підтримку книгарень. Історик і народний депутат Володимир В’ятрович розкритикував запропонований Міністерством культури механізм часткової підтримки книгарень у малих громадах. На його думку, обмеження за річним оборотом може створити стимули для переходу частини бізнесу в тінь.

Водночас Богдана Лаюк повідомила, що в бюджеті на 2027 рік передбачили кошти для повного виконання закону про підтримку книгарень. Ідеться, зокрема, про 270 млн грн на пілотну програму пільгової оренди книгарень у малих громадах. 

Директор мережі «КнигоЛенд» Ігор Зарудко звернув увагу на те, що книгарні можуть виконувати додаткову функцію – розосереджувати книжкові запаси. Це зменшує ризики порівняно зі зберіганням великих обсягів продукції на одному складі.

Директорка видавництва Vivat Юлія Орлова запропонувала створити робочу групу для системного напрацювання механізмів державної підтримки книговидання.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук повідомила про намір провести нараду за участю прем’єр-міністра, міністра культури, міністра освіти і представників профільних парламентських комітетів, щоб напрацювати спільну дорожню карту порятунку галузі.