Публічні закупівлі книжок в Україні у 2016–2025 роках: ключові тенденції та показники

Фахівці Українського інституту книги оприлюднили аналіз публічних закупівель книжок за 2016–2025 роки на основі даних системи Prozorro. Дослідження охоплює всі завершені лоти за кодом ДК 22110000-4 «Друковані книги» та дає комплексне уявлення про те, як держава і громади інвестували в оновлення бібліотечних фондів і книжкове забезпечення освітніх та наукових установ протягом останнього десятиліття.

Загальний обсяг публічних закупівель книжок за цей період становив 1,62 млрд грн. Водночас річна динаміка свідчить: пік державної підтримки книжкового ринку залишився в минулому.

Найуспішнішими для книжкових закупівель були 2018–2019 роки, коли діяли масштабні програми поповнення бібліотечних фондів. Після цього галузь пережила різке падіння через пандемію COVID-19, а у 2022 році — фактичний обвал закупівель у перший рік повномасштабного вторгнення Росії.

У 2023–2025 роках обсяги фінансування поступово зростають, однак, як зазначають аналітики, це зростання є лише номінальним. З урахуванням різкого підвищення цін на книжки та поліграфічні послуги реальні можливості для оновлення бібліотечних фондів продовжують скорочуватися. Це напряму суперечить завданням Стратегії розвитку читання.

Для порівняння: середня закупівельна ціна однієї книжки зросла зі 150 грн у 2021 році до 320 грн у 2025-му.

Найбільшими замовниками книжкової продукції за 2016–2025 роки стали установи, що працювали в межах державних програм поповнення бібліотечних фондів. Сукупно вони закупили книжок на 386 млн грн.

Це, зокрема, Український інститут книги — 297 млн грн (2018–2021 роки) і Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого — 89 млн грн (2016–2017 роки). Після 2021 року закупівлі книжок у межах цієї програми припинилися.

До десятки найбільших закупівельників за всі роки також увійшли Національна академія наук України, київська освітня агенція (переважно електронні видання), бібліотека імені Лесі Українки та медичні університети.

У галузевому розрізі за обсягами закупівель лідирують:

• Київська міська державна адміністрація — 228,6 млн грн (14,1%),
• Міністерство охорони здоров’я України — 138,6 млн грн (8,6%),
• Національна академія наук України — 134,1 млн грн (8,3%),
• Міністерство освіти України — 79,3 млн грн (4,9%),
• Міністерство культури України — 59,2 млн грн (3,7%).

Ці дані демонструють, що значна частина публічних закупівель припадає на спеціалізовану — академічну, наукову та медичну — літературу.

Серед найбільших постачальників книжок у публічних закупівлях домінують видавці академічної та медичної літератури, а також кілька великих універсальних видавництв. Лідерами за обсягами продажів стали ПП «Нова книга», видавничий центр «Академія», видавництва «Медицина», «Наукова думка», «Фоліо», «Ранок», КМ-Букс та інші.

У дослідженні не враховані безплатні підручники для шкіл, які закуповують за окремими процедурами. 

Джерелами даних стали портали Prozorro та BI Prozorro.

Опубліковані результати підтверджують, що закупівлі концентруються на вузькому сегменті ринку, а, отже, маємо обмежену підтримку різноманіття книжкової пропозиції. Українська видавнича асоціація наголошує: без системного відновлення програм публічних закупівель книжок держава ризикує втратити один із ключових інструментів підтримки читання, бібліотек і національного книговидання.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що українські видавці розповіли про динаміку зростання цін на книжки та системні проблеми, з якими нині стикаються.