Піратська манґа «Yohoho»: як пошта без підпису привела до одеського магазину і чому через таких видавців Японія не продає Україні ліцензії

Анонімне «видавництво» друкує українські переклади японських коміксів без дозволу правовласників і без жодних вихідних даних. Блогерка Anew простежила, через кого ці книжки потрапляють на полиці, хто проводить продажі через касу і як піратство закриває для українських читачів доступ до офіційних видань.

Коли авторка розслідувала ринок піратських книжок, читачі не раз писали, що з манґою ситуація ще гірша. На YouTube є відеогайд про те, як відрізнити піратську манґу від ліцензійної, і серед піратських «видавництв» там названо Yohoho Print. На своїх виданнях воно не вказує ні юридичної особи, ні адреси, ні вихідних даних, лише логотип і електронну пошту, тож зрозуміти, хто стоїть за цими книжками, з першого погляду неможливо.

Знімок екрана з відео Anew у тіктоці

Пірати, яких обікрали пірати

Перший слід знайшовся в X (колишньому Twitter). Аматорська команда перекладачів манґи пожалілася там, що Yohoho надрукувало їхній переклад без згоди й навіть не прибрало з макета їхні водяні знаки, а дізналися вони про це від підписниці. Ні перекладачі, ні Yohoho не мали дозволу японських правовласників, тож сама суперечка має доволі іронічний вигляд, однак в одному з дописів перекладачі слушно зауважують, що продаж піратських видань шкодить видавництвам, які планують купувати ліцензії.

Читачі, які намагалися написати Yohoho, відповіді не отримали. Соцмереж «видавництво» фактично не веде, на заходах не з’являється, а в коментарях під тим самим дописом перекладачі констатували, що, крім пошти, Yohoho Print жодних даних про себе не залишило.

«Наш продукт уже вкрали»

Наскільки це серйозно для легального ринку, пояснює Катерина Лукіна, співзасновниця видавництва Bimba, яке видає ліцензійну манґу українською. За її словами, японські правовласники добре знають про рівень піратства в Україні: якщо на тайтл уже існує аматорський переклад або, тим паче, надрукована піратська версія, шанси купити на нього офіційну ліцензію різко падають, бо в Японії вважають, що легальне видання вже не окупиться.

Лукіна розповіла про випадок, коли одне з українських видавництв вело переговори про права на відому манґу, але на певному етапі японська сторона показала фотографію піратського примірника з полиці українського магазину й відмовила. За її словами, у 2023 році на Japan Expo в Парижі тему піратства піднімали Kadokawa, Kodansha та Viz Media, і там знають, що українські видавці з ним борються, проте до співпраці, яка задовольнила б український ринок, ще дуже далеко.

Для самої Bimba, каже Лукіна, видання манґи поки більше схоже на дороге хобі, ніж на бізнес: співзасновники вкладають власні гроші, щоб оплатити ліцензійні роялті, роботу перекладачів, редакторів і верстальників, тоді як піратське «видавництво» цих витрат не несе.

Реклама без перевірки

Попри анонімність, Yohoho не відмовлялося від реклами. На харківському порталі «Про Харків» вийшла стаття про «топові тайтли та жанри» в портфоліо Yohoho Print, де автор, Георгій Степаненко, пише, що видавництво «активно знайомить українських читачів» із маловідомими проєктами з усього світу. Про те, що жодне з цих видань не ліцензоване, у статті не йдеться.

Від пошти до магазину

Сайту Yohoho не має, а манґу продають маркетплейси й різні онлайн-магазини, тож шлях через продавців до видавця виглядав безнадійним. Допомогла стандартна процедура відновлення пароля в Google: вона показує частину резервної пошти й останні цифри номера телефону, прив’язаних до акаунта. Резервна адреса пошти Yohoho починається на MAD і має 14 символів, а номер телефону закінчується на 14.

Одним із магазинів, які продають манґу Yohoho, є MADSHOP, і адреса його електронної пошти теж починається на MAD і має 14 символів. Це одеський магазин товарів для фанатів аніме, ігор і серіалів, який, за інформацією на його сайті, працює з 2013 року і має від 5 до 10 працівників. Частина сайту досі російською, а в асортименті є піратська манґа українською й російською, неліцензійний мерч і поруч ліцензійні видання українських видавництв. Манґи Yohoho там дуже багато.

Сайт працює на платформі Prom, тому даних про власників на ньому немає. Але на Work.ua MADSHOP шукав продавця для магазину в Миколаєві, вимагаючи, серед іншого, знати щонайменше 30 популярних аніме, і контактною особою у вакансії вказано Марину, чий номер телефону також закінчується на 14. У месенджерах цей номер підписаний як «Марина Shuma».

Каса одного ФОП, куточок споживача іншого

Онлайн встановити, хто юридично стоїть за магазином, не вдалося, тому авторка розслідування поїхала до магазину MADSHOP в Одесі. На полицях там стоять ряди манґи Yohoho Print українською, а також російськомовна піратська манґа з логотипом Bee’s Print. В іншій частині зали є ліцензійна манґа українських видавництв, і деякі тайтли можна знайти в обох версіях.

Лукіна пояснює, що саме таке сусідство японські правовласники вважають неприйнятним: легальні видавці змушені просити магазини прибрати піратські видання або навіть викуповувати власні наклади, щоб не потрапити в «чорний список» японської сторони.

Щоб побачити, на кого оформлено продаж, Anew купила в магазині ліцензійну манґу. У чеку вказано ФОП Кесар Микола Іванович. Цей ФОП зареєстрований у вересні 2023 року, тобто через десять років після заснування магазину, і серед видів діяльності має неспеціалізовану оптову торгівлю, роздрібну торгівлю книжками, а також будівництво житлових і нежитлових будівель. У публічних профілях Миколи Кесаря, які вдалося знайти, немає жодної згадки про торгівлю.

Водночас у куточку споживача в магазині керівником підприємства MADSHOP.COM.UA вказано Шумлянську Марину Юріївну, тобто, найімовірніше, ту саму «Марину Shuma» з вакансії, чий номер закінчується на 14. Закон «Про захист прав споживачів» вимагає, щоб у куточку споживача була інформація про суб’єкта господарювання, який проводить розрахунки, тож розбіжність між даними в чеку й на стенді сама по собі може бути порушенням.

Те, що Марина Шумлянська працювала в одеському MADSHOP особисто, підтверджує постанова суду 2021 року: поліція склала на неї протокол через роботу в торговому центрі без обов’язкового тоді COVID-сертифіката, але суд справу закрив через відсутність доказів.

Три юридичні особи і одна полиця

За даними реєстрів, у Марини Шумлянської з 2016 року є власний ФОП, основний вид діяльності якого – роздрібна торгівля через інтернет. Серед додаткових кодів є 18.12, «Друкування іншої продукції», тобто ФОП формально має право на поліграфічну діяльність. Кодів для роздрібної торгівлі книжками чи іграшками в звичайних магазинах у ньому немає.

У липні 2026 року з’явилося ТОВ «МАД КОМПАНІ» з основним видом діяльності «Неспеціалізована оптова торгівля» і додатковими кодами для торгівлі іграшками, складського господарства, дизайну й пакування. Коду для торгівлі книжками в ТОВ теж немає.

У результаті формально друкувати може ФОП Шумлянської, на компанію з назвою, співзвучною з брендом магазину, припадають склад, дизайн і опт, а продажі книжок у магазині проходять через касу ФОП Кесаря. Така конструкція дозволяє розділяти напрями діяльності між різними суб’єктами й зменшувати юридичні та податкові ризики для власників.

Підкреслимо, що прямих доказів того, що саме ФОП Шумлянської друкує манґу Yohoho, у нас немає. Є збіг даних акаунта пошти Yohoho з поштою й телефоном MADSHOP, великий асортимент Yohoho в цьому магазині й код діяльності, який дозволяє друк.

Чому їх ніхто не зупиняє

Здавалося б, такий бізнес мала б закрити поліція. Але згідно зі статтею 477 Кримінального процесуального кодексу, порушення авторського права без обтяжувальних обставин, тобто за частиною першою статті 176 Кримінального кодексу, розслідують лише у формі приватного обвинувачення, і провадження починається тільки за заявою потерпілого. Потерпілим є правовласник або його офіційний ліцензіат в Україні, а якщо японська компанія ще не продала права на тайтл українському видавництву, звернутися до поліції фактично нікому. Піратські «видавництва» користуються саме цим, друкуючи тайтли, які в Україні поки ніхто офіційно не захищає.

Виходить замкнене коло: піратські видання заважають українським видавцям купити ліцензії, а відсутність ліцензіатів дозволяє піратам працювати далі, і кожен проданий піратський примірник популярного тайтлу зменшує шанси, що цей тайтл колись вийде українською легально.

Українська видавнича асоціація звернеться до СБУ з проханням перевірити факти, наведені в цьому матеріалі. Окремої уваги, на думку УВА, потребують російськомовні видання манґи, які продаються в одеському магазині, зокрема книжки з логотипом Bee’s Print. Варто з’ясувати, хто і де їх виготовляє та як вони потрапляють на український ринок. Про результати перевірки повідомимо додатково.

Нагадаємо, раніше блогерка Anew провела розслідування книжкового піратства: пройшла Почайну, особисто замовила піратську книгу, простежила гроші, реєстри й адреси – і вийшла на полтавське видавництво, чий співвласник балотувався до облради від «Слуги Народу», другий співвласник входить до регіональної ради від «Європейської Солідарності», а їхня бухгалтерка свого часу йшла від «Радикальної партії».