Відбулася перша зустріч Міністерства культури України з представниками видавничої сфери щодо проблем відновлення галузі

Днями відбулася онлайн-нарада Міністерства культури України, Міністерства економіки та довкілля України, видавництв, друкарень і книгорозповсюджувачів, які постраждали внаслідок російських атак. 

У зустрічі взяли участь представники Міністерства культури, Міністерства економіки та довкілля, державної установи «Український інститут книги», Державного комітету телебачення і радіомовлення, «Мистецького Арсеналу», Української видавничої асоціації, а також керівники видавництв, друкарень і книгарень.

Учасники обговорили чинні державні механізми підтримки, доступні видавництвам і книгарням, зафіксували обмеження цих механізмів для книжкової сфери та сформували перелік питань, які потребують опрацювання.

Міністерство культури поширило серед видавців форму для збору даних про завдані збитки – ці дані стануть основою для формування внутрішніх програм підтримки.

За оцінкою учасників, знищено близько трьох чвертей накладів, надрукованих цього року. Корпорація «Ранок» повідомила про втрату близько 1 млрд грн і 8 млн примірників.

Інструменти підтримки від Міністерства економіки та довкілля

Як розказали видавці, книговидавнича та поліграфічна сфера не може повноцінно скористатися для відновлення низкою державних інструментів у межах політики підтримки національного виробника «Зроблено в Україні» – грантами «Власна справа», кредитами «5–7–9%», а також грантами для переробної промисловості і страхуванням воєнних ризиків. Причина полягає в обмеженнях цих інструментів щодо КВЕДів, на яких працює галузь.

Щодо «Національного кешбеку»: з 1 березня 2026 року діє диференційована модель 5% або 15% залежно від категорії товару; на книжки нараховується найбільший показник – 15%. За півтора року дії програми на купівлю книжок витрачено близько 1 млрд грн.

Ініціативи Міністерства культури

«Тисячовесна» цього року не поширюється на книжки, але отримано сигнал про її розширення наступного року з доступом для видавців і авторів. 

Верховна Рада має розглянути законопроєкт про розширення «єКниги» на батьків новонароджених. За дорученням Прем’єр-міністра Мінкульт готує запуск субсидій книгарням і відновлення програми поповнення бібліотечних фондів.

Проблеми галузі і пропозиції

Гранти на відновлення. Чинна програма орієнтована на виробничі підприємства і придбання обладнання, тоді як КВЕД 58.11 «Видання книг» до переліку не входить: інструмент працює для друкарень, але не для видавництв, яким потрібні кошти на папір і оплату послуг друку. 

Пропонується розширити дію постанови на видавничу сферу з можливістю спрямовувати кошти на відновлення товарних запасів, а не лише основних засобів.

Кредитування. Кредити на відновлення не покривають друк накладів, а гарантії застави для оборотних коштів діють лише до кінця 2026 року; є випадки, коли банки вимагали дострокового погашення після втрати заставного майна. Обладнання вартістю від 500 тис. доларів робить кредитування нереалістичним інструментом для друкарень. 

Пропозиції: поширити кредити на друк накладів, подовжити гарантії за кредитами на оборотні кошти після 2026 року з включенням видавництв, врегулювати вимоги банків щодо дострокового погашення для постраждалих підприємств, розглянути залучення ЄБРР як гаранта.

Страхування і компенсація збитків. Компенсація й страхування охоплюють лише основні засоби, тоді як товари в обороті й готова продукція – основний актив видавництв і книгарень – не покриті жодною програмою; учасники назвали це системною прогалиною нормативної бази. Комерційне страхування (тарифи до 8%, ліміт 10 млн грн, значна франшиза) для книгорозповсюджувачів практично недоступне. 

Пропозиції: поширити компенсацію й страхування на готову продукцію та товари в обороті (облік залишків можна підтвердити наскрізним подвійним обліком; Мінекономіки зафіксувало ризик зловживань як основне обмеження і взяло питання в опрацювання), внести зміни до всіх дотичних нормативних актів, а не лише постанови №1541, розширити компенсацію страхових премій для книгарень.

Оподаткування. Видавнича галузь звільнена від ПДВ, але ввезення обладнання оподатковується, а видання до 48 сторінок не вважаються книжкою і підпадають під ПДВ. 

Пропозиції: скасувати поріг у 48 сторінок, врегулювати ввезення обладнання, запровадити звільнення від податку на прибуток для сум, реінвестованих у відновлення потужностей і запасів – за оцінкою учасників, цей інструмент не потребує додаткових бюджетних коштів.

Бібліотеки. Закупівля книжок передбачає конкурсний відбір окремих позицій і значний обсяг документів; повний цикл триває понад пів року, а рішення часто ухвалюють у листопаді з вимогою поставки до кінця грудня. Видавці не можуть утримувати потрібні товарні запаси через ризики знищення й вартість зберігання, а друкарні мають черги на друк. Чинний порядок унеможливлює закупівлю української класики, на яку не поширюється авторське право. 

Крім того, близько 47% фондів публічних бібліотек становлять російськомовні видання – це питання учасники визначили як таке, що стосується національної безпеки. 

Пропозиції: передбачити фінансування поповнення фондів від 500 млн грн на рік, суттєве спрощення процедури закупівлі, перехід від конкурсного відбору до гарантованого щоквартального викупу 50–100 примірників новинок, децентралізація закупівель з урахуванням запитів бібліотек, закупівлі через локальні книгарні для підтримки ланцюга «видавництво – книгарня – бібліотека», зняття обмежень для закупівлі класики.

Книгарні. Закон про підтримку книгарень не реалізується через відсутність фінансування. КВЕД 47.61 (роздрібна торгівля книгами) не врахований у переліках, за якими застосовуються компенсації. Програма «Національний кешбек» за чинним описом не охоплює книгарні-ФОП на спрощеній системі оподаткування, а умови участі в програмі субсидій книгарням вимагають реєстраційне посвідчення РРО, тоді як більшість книгарень може надати лише квитанцію про реєстрацію ПРРО. 

При цьому спостерігається суттєвий спад продажів через виїзд людей за кордон і зниження купівельної спроможності. 

Пропозиції: забезпечити виконання закону про підтримку книгарень уже цього року (за розрахунками учасників, компенсація частини вартості оренди потребує 60–70 млн грн на рік), поширити підтримку на всі книгарні без регіональних обмежень, зокрема в Харкові, Запоріжжі та Дніпрі, переглянути вимогу щодо документа на фізичний касовий апарат (Міністерство культури повідомило, що відповідну правку вже запропоновано і очікується голосування), забезпечити книгарням на спрощеній системі оподаткування доступ до програми «єКнига», а також включити КВЕД 47.61 до переліків, за якими застосовуються компенсаційні механізми.

Міжнародна підтримка. Український інститут книги поширив серед іноземних партнерів звернення про потреби українських видавців, надходять запити щодо каналів допомоги. Наразі публічно доступні лише рахунки окремих компаній, а держустанова адмініструвати такий рахунок не може. 

Пропозиції: визначити єдиний рахунок для пожертв на підтримку постраждалих видавництв, продовжити інформаційну кампанію серед партнерів, зокрема під час Франкфуртського ярмарку.

Міжвідомча взаємодія. Сфера книговидання розподілена між Міністерством культури, Українським інститутом книги, Державним комітетом телебачення і радіомовлення, а видавництва як суб’єкти економічної діяльності належать до сфери Міністерства економіки та довкілля. Учасники зауважили, що частина рішень, обговорюваних із листопада 2025 року, досі не запущена, а чинні інструменти є стандартними механізмами розвитку ринку, а не відповіддю на кризу книговидавничої сфери. 

Запропоновано створити постійно діючу робочу групу за участю Міністерства культури, Міністерства економіки та довкілля, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги, видавців і книгорозповсюджувачів, яка засідатиме раз на два тижні або раз на місяць. Міністерство культури повідомило, що створить таку робочу групу до кінця серпня.